Автомобілі
ГАЗ-17310 «Трофим»: історія, конструкція та технічні характеристики вантажного пікапа на базі «Волги»
У 2004 році на виставці «Автофорум 2004» були представлені перші зразки пікапа під назвою «Іванич». Автомобіль створили фахівці конструкторського бюро ГАЗ. Однак серійне виробництво потребувало партнера, і наприкінці 2004 року було укладено договір між ГАЗ та невеликим авторемонтним підприємством «Гідропривід» з міста Кімовськ (Тульська область). Згідно з угодою, кімовський завод мав організувати складання пікапів з використанням вузлів і деталей, що постачаються ГАЗом. Виробництво стартувало вже в січні 2005 року, а на виставці «КомТранс 2005» автомобілі отримали офіційне торгове позначення ГАЗ-17310 «Трофим». Походження назви досі викликає суперечки: за основною версією, один із творців пікапа мав родича на ім’я Трохим.
Дивитесь у цьому матеріалі:
- Конструктивні особливості та концепція пікапа
- Технологія складання та кузов
- Рама та шасі
- Технічні характеристики та силові агрегати
- Двигуни та витрата пального
- Вантажна платформа та її характеристики
- Версія з кузовом фургон (ГАЗ-17310В)
- Серійне виробництво та модифікації
- «Трофими» сьогодні: причини недовговічності та стан
Конструктивні особливості та концепція пікапа
Конструкція ГАЗ-17310 була гібридною: передня частина кузова запозичувалася від стандартної «Волги» моделей 3110 або 31029, а задня частина була оригінальною. У «Трофимі» використовувалися вузли від різних моделей Горьківського заводу. Задня стінка пасажирської кабіни була обрізаною задньою стінкою від вантажівки ГАЗ-3307, в якій залишалися два стандартні вікна. Кронштейн і тримач запасного колеса перейшли від моделі «Газель-2705». Бічні панелі кабіни позаду дверей формувалися з обрізаних зовнішніх панелей стандартних задніх дверей «Волги».
Технологія складання та кузов
Готові кузови «Волги» надходили до Кімовська в зібраному та пофарбованому вигляді. Використовувалися кузови різних моделей — від 31029 до 31105. На заводі їх обрізали до потрібної довжини, дофарбовували нові елементи задньої частини кабіни та вантажну платформу. Складання відбувалося на мініатюрній конвеєрній лінії з кількох стаціонарних постів. Заводська обробка антикорозійними складами дещо підвищувала стійкість до корозії, але загальний ресурс кузова залишався невисоким через специфіку переробки.
Рама та шасі
Основою вантажної платформи слугувала просторова рама з поперечними підсилювачами. Застосування рами дозволило збільшити колісну базу ГАЗ-17310 до 3190 мм, що позитивно вплинуло на розміри вантажного відсіку та значно покращило курсову стійкість автомобіля. Задній міст отримав посилені ресори — на ранніх зразках використовували стандартні, але вони не забезпечували вантажопідйомність понад 500 кг. У конструкції заднього моста також був стабілізатор поперечної стійкості.
Технічні характеристики та силові агрегати
ГАЗ-17310 комплектувався як бензиновими, так і дизельними двигунами потужністю від 95 до 130 к.с. Єдиним варіантом трансмісії була п'ятиступінчаста механічна коробка передач із приводом на задні колеса через карданний вал. Через подовжену базу на «Трофимах» використовувався оригінальний карданний вал більшої довжини. Гальмівна система була аналогічною «Волзі»: дискові механізми спереду та барабанні ззаду, з регулятором гальмівних зусиль.
Двигуни та витрата пального
- Бензинові двигуни: ЗМЗ-402 (карбюраторний) та ЗМЗ-406 (із системою впорскування палива). Деякі версії мали каталітичний нейтралізатор у вихлопній системі. Витрата пального в міському циклі для двигуна ЗМЗ-4062 сягала 14,5 л на 100 км.
- Дизельні двигуни: ГАЗ-560 та ГАЗ-5601 (турбодизелі) — економічніші, але менш поширені через вищу вартість.
Максимальна швидкість найпотужніших «Трофимів» не перевищувала 112–115 км/год при досить повільній динаміці розгону. Для зниження витрати пального багато власників встановлювали саморобні обтічники на дах пасажирського відсіку.
Вантажна платформа та її характеристики
Габаритна довжина вантажної платформи становила 2,12 м, ширина — 1,8 м, що дозволяло перевозити досить великогабаритні предмети. Арки коліс були розташовані нижче рівня підлоги платформи, тому автомобіль мав велику висоту завантаження. Максимальна вантажопідйомність ГАЗ-17310 досягала 900 кг. Задній борт мав штампований напис TROFIM.
Версія з кузовом фургон (ГАЗ-17310В)
Офіційна назва версії з кузовом фургон — 17310В. Цільовими клієнтами були підприємства дрібнороздрібної торгівлі. Вантажопідйомність фургона становила 800 кг, а повна маса при завантаженні — близько 2700 кг, що дозволяло використовувати машину в центральних районах міст з обмеженнями за вагою. Об'єм будки — приблизно 5–6 кубометрів. Фургон оснащувався обтічником на даху кабіни для зменшення опору повітря. Комплектація залежала від оснащення автомобіля-донора, тому іноді зустрічалися «Трофими» з гідропідсилювачем керма.
Серійне виробництво та модифікації
Серійне виробництво вантажопасажирських машин розпочалося у 2005 році. З початком випуску рестайлінгової версії «Волги-31105» змінився і індекс пікапа — він став позначатися як ГАЗ-17310А. Крім пікапа, пропонувався закритий фургон моделі ГАЗ-17310В. Усі автомобілі пройшли сертифікацію та мали «Схвалення типу транспортного засобу». Як дослідні зразки існували «Трофими» з ізотермічною будкою, які постачали сторонні виробники. Окремий індекс такі машини не мали.
«Трофими» сьогодні: причини недовговічності та стан
На момент появи автомобілі користувалися певною популярністю завдяки низькій ціні та відсутності заборони на в'їзд до центральних районів багатьох міст (на відміну від вантажної «Газелі»). Однак напівкустарне складання, жорсткі умови експлуатації та загальна низька стійкість до корозії кузовів «Волга» призвели до швидкого виходу «Трофимів» з ладу. Конкуренцію посилювали дешевші пікапи ІЖ та ВАЗ. Випуск «Трофимів» припинили приблизно у 2007 році. До нашого часу дожило вкрай мало екземплярів, більшість з яких перебуває у незадовільному технічному стані.
Таким чином, ГАЗ-17310 «Трофим» став цікавим, але недовговічним експериментом Горьківського автозаводу. Його конструкція, заснована на переробці серійних кузовів, не забезпечила необхідного ресурсу, а ринкова ніша швидко заповнилася більш технологічними моделями. Сьогодні ці автомобілі є рідкісними експонатами, які цікавлять колекціонерів та ентузіастів історії вітчизняного автопрому.